Сімейна терапія

Одним із видів психологічного консультування є сімейна терапія – як метод роботи з цілісною системою взаємозв’язків. Клієнтом та об’єктом терапевтичного впливу є сім’я, а не її окремі члени. Сімейну терапію широко використовують при вирішенні внутрішньосімейних конфліктів, для профілактики «сімейного вигоряння», а також є ефективним методом при роботі із співзалежним станом. Співзалежність – це патологічний стан психіки, коли одна людина глибоко поглинена життям та проблемами іншої людини. Часто проблема співзалежності зустрічається в сім’ях, де є хвороба алкоголізму, наркоманії або ігрової залежності. Співзалежна людина – це підлеглий життю та станам іншої людини, її поведінці, проблемам та залежностям. Созовимість, як і інші патологічні стани потребують лікування та профілактики. Частим методом лікування даної проблеми є сімейна терапія.

Важливість сімейної терапії

Чому важливо проходити курс сімейної терапії, якщо ваша близька людина хвора на наркотичну, алкогольну та ігрову залежність? Коли говорять про низьку ефективність курсу лікування, часто посилаються на те, що «хворий повернувся у колишнє середовище». Справді, часто колишнє середовище може провокувати рецидив хвороби, особливо внутрішньосімейне. Хвора людина, пройшовши курс лікування і вже володіючи певними знаннями про свою хворобу, потребує добре усвідомленого найближчого оточення, оточення, яке сприяє процесу одужання, а не посилює його. Однак, часто сімейне середовище хворого, це співзалежні люди, які не пройшли курс реабілітації свого стану і не знають багато з того, що потрібно враховувати при спілкуванні із залежною людиною в процесі її одужання. Необізнані батьки або близькі можуть зовсім не усвідомлено завдати шкоди психіці хворого, що й може спровокувати зрив на попередні стадії одужання або привести в стан повної апатії. Не опрацьований співзалежне стан часто несе у собі почуття провини, образи, незавершеності чи контролю. Такі почуття не можна проектувати на хворого, якщо Ви зацікавлені у його одужання. Як упоратися негативними чи нав’язливими почуттями стосовно залежного? Чим їх замістити? Як зрозуміти хворого? На багато таких та інших питань відповідає сімейна терапія, яка включена до програми Реабілітаційного Центру «Шанс». Терапія співзалежності включає:

• освітні заходи з питань залежності та співзалежності;
• сімейна система – індивідуальна та групова психотерапія, сімейна психотерапія, подружня терапія;
• а також підкріплення у вигляді відвідування груп самодопомоги типу Нар-Анон; Ал-Анон (програма для родичів та близьких алкоголіка чи наркомана), ВДА (дорослі діти алкоголіків), читання літератури з відповідної проблеми, релаксація, арт-терапія тощо.

Звернувшись до нас за допомогою, Ви знайдете шанс на відновлення здорових стосунків у сім’ї, якнайшвидше спонукання залежного родича до лікування його проблеми (лікування алкоголізму, наркоманії, ігроманії або інших видів залежності) і, звичайно ж, на особисте щасливе життя. Вже після першого спеціалізованого заходу у стінах Реабілітаційного центру «ШАНС» Ви зможете відчути впевненість у власних силах, позбутися страху самотності, засудження та страху за життя залежного родича.