' ᐅ Питання та відповіді | "Шанс" Реабілітаційний Центр

Питання та відповіді

Реабилитация при наркомании и алкоголизме

Зв'яжіться з нами зараз за телефонами:

✆ (096)-389-20-20
✆ (095)-252-81-00

Найпопулярніші запитання та відповіді на них

1. Як вибрати центр для лікування залежності? Зараз у країні багато центрів, і в рекламі кожного пишеться, що він добрий. Це – реклама. Можна довіряти центрам, де вам не відмовляться показати умови перебування, де розкажуть про програму реабілітації, де ви можете відкрито поспілкуватися з персоналом центру, де консультанти постійно триматимуть з вами контакт, де є сімейна програма, де ви зможете через певний час побачитися зі своїм родичем. Не дуже треба вірити центрам, де вам обіцяють дуже великий відсоток одужання або кажуть, що назавжди позбавлять вашого родича залежності. 2. Як реабілітація може допомогти позбутися залежності? Реабілітація допомагає залежній людині зрозуміти те, що з нею відбувається, допомагає набути навичок тверезого способу життя. У реабілітаційному центрі людина отримує навички тверезого спілкування, вона вчиться аналізувати свої почуття та справлятися з думками про наркотик. 3. Можна зробити так, щоб залежній людині ніколи не хотілося вживати? Ні. Ніхто не може вплинути на роботу підсвідомості та стерти пам’ять про те, як людина вживала. Хто це обіцяє – не може називатися професіоналом. Професіонал може навчити людину справлятися з думками про алкоголь, наркотик або гру. Психолог може допомогти людині навчитися розрізняти симптоми, що призводять до зриву. Звичайно, якщо людина не вживає довгий час, а це кілька років, то думки приходять все рідше і рідше і не становлять для нього небезпеки. 4. Що робити родичам для того, щоб залежний погодився пройти реабілітацію? Досвід багатьох родичів показує, що найкращою мотивацією до лікування є створення проблем залежного. Про це багато написано та сказано в Інтернеті. Але не всі готові до кардинальних дій і продовжують віддавати борги, вирішувати проблеми, які створює залежна людина. Єдине, що можна сказати – це спілкуйтеся зі спеціалістами. Для кожного випадку потрібна своя стратегія. Головне знати, що все можливо, але для цього потрібно попрацювати, а працювати не всі готові. 5. Якщо реабілітація не допомагає, що робити? Таке твердження не зовсім правильне. Сама по собі реабілітація не допомагає, якщо людину, яка її проходить, не хоче взяти те, що дають у реабілітаційному центрі. Він може просидіти там і півроку для батьків або навіть рік, а всередині себе чекати на момент виходу з центру, щоб почати вживати. Будь-який професійний реабілітаційний центр дає повний обсяг інформації, щоб клієнт центру більше не повернувся до вживання. Дуже часто клієнти люблять звинувачувати центр у своєму зриві і якщо батьки вірять йому, їм доведеться довго по колу возити свого хворого і дуже хитрого родича по інших центрах. Зрив – це вибір найзалежнішої людини. Звинувачення центру та нестачі роботи – це маніпуляція. 6. Коли можна йти працювати після проходження реабілітації? Деякі центри рекомендують не працювати якомога довше. Це не коректно. Чим довше людина не працює, тим більше вона деградує і не дорослішає. Працювати можна хоч одразу, але при цьому необхідно дотримуватись таких правил. Робота не повинна бути надто важкою в плані навантаження, тобто не треба шукати роботу, де залежний працюватиме по 12 і більше годин на добу. Втома – це одна з причин зриву. Не треба шукати роботу, пов’язану з продажем спиртних напоїв. При пошуку роботи слід пріоритетом ставити те, щоби залежний встигав ходити на групи самодопомоги, це важливо. Нехай робота буде не високооплачуваною, але відвідування груп має стояти у пріоритеті. Іноді залежні маніпулюють тим, що після влаштування на роботу одразу зриваються лише для того, щоб знову поїхати до реабілітаційного центру для лікування, а насправді просто немає бажання дорослішати та працювати. 7. Що робити, щоб запобігти зриву? Родичі не можуть запобігти зриву, вони можуть його принаймні не провокувати. Їм не слід постійно запитувати про те, чи буде вживати чи грати. Не слід дуже часто нагадувати про минулі гріхи. У реабілітаційних центрах про це достатньо кажуть. Звинувачення, захист від відповідальності – це може призвести до зриву. Якщо ви не знаєте, що робити, краще зателефонуйте спеціалісту. Ще один важливий момент – брати участь у протирецидивних програмах центру. 8. Чому зриваються люди після реабілітації? Зрив – це нормальний процес одужання. Не всі зриваються, але зриваються. Чому, тому що залежній людині складно жити тверезим. Весь організм налаштований на швидке отримання насолоди. А навчитися отримувати задоволення від життя швидко неможливо. Тяга на задоволення дуже сильна. Тому програми реабілітації у центрах від трьох місяців та довше. За цей час залежний може певною мірою звикнути до тверезого стану. Але це в центрі, де ситуація більш-менш безпечна. При виході із центру людині доведеться звикати до реального життя, де треба вирішувати реальні життєві питання. І для такої адаптації дуже важливим є відвідування груп самодопомоги, підтримання контактів з реабілітаційним центром. Хто цього не робить, зривається набагато частіше. 9. Чому на початку тверезого життя залежний не дуже уважний і ніжний до своїх рідних? Буває й таке. Цьому є пояснення. Вживання хімічних речовин впливає вміння виявляти почуття. Є такий вислів «заморожування почуттів». Психіка звикає жити із почуттями, які виникають на тлі вживання алкоголю чи наркотиків. Тому відмова від вживання є стресом. Залежному доводиться звикати до абсолютно нового і незнайомого собі емоційного стану. Тому для цього потрібен час. Так само у всіх прокидається почуття провини за скоєний і холодний стан може бути продиктовано страхом сказати про це. Деякі просто не вміють виявляти почуття у тверезому стані. Але якщо залежний продовжує працювати за програмою одужання, то через час ці вміння відновлюються на новому здоровому рівні. 10. Що робити з почуттям страху перед зривом свого родича? Страх це звичайний супутник всіх родичів. Із ним треба працювати. Це не просто так, взяти та прибрати. Страх породжує агресію і, що більше страх, то більше буде злість, яка може вилазити через звинувачення, контроль та інше поведінка, яке залежний може використовуватиме виправдання зриву. Тож лише робота над собою.

/ 5. Количество оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Ми знаємо, як тобі допомогти!

Наркоманія – це хвороба, яка не приходить сама собою.
Наша команда професіоналів допоможе тобі знайти нове життя!

Як ми працюємо?

Консультація,
Знайомство
Детоксикація (за потреби)
Надходження до РЦ (при необхідності виїзд)
Ресоціалізація (в т.ч. працевлаштування)
Реабілітація
Створюємо індивідуальну програму